Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о соловье

  • 1 прощёлкать

    (о соловье) протьохкати.
    * * *
    проклада́ти, проля́скати, проляскоті́ти; ( о соловье) протьо́хкати

    Русско-украинский словарь > прощёлкать

  • 2 выщёлкивать

    выщелкать, выщелкнуть виляскувати, виляскати, вилускувати, вилуснути. Соловей выщёлкивает - соловейко лящить-розтинається.
    * * *
    I
    (щёлкая, производить звуки) виля́скувати; викла́цувати; ( о соловье) витьо́хкувати
    II несов.; сов. - в`ыщелкнуть

    и вы́щелкать — ( выбивать щелчком) вибива́ти щи́глем, ви́бити щиглем

    Русско-украинский словарь > выщёлкивать

  • 3 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 4 защёлкать

    (языком, кнутом) заляскати, заляскотіти, залящати, (кнутом) затряскати, захвостати, (зубами, пальцами) заклацати; (орехи, подсолнухи) залускати; (о пении соловья) залящати, затьохкати. [Тьох-тьох! залящав коло мене співун-соловейко (Крим.)].
    * * *
    1) закла́цати; ( языком) зацмо́кати; ( каблуками и) зацо́кати; (кнутом, пальцами) заля́скати, усилит. заляскоті́ти
    2) (начать грызть семечки, орехи) залуза́ти, залу́скати
    3) ( о птицах) заляща́ти; ( о соловье) затьо́хкати

    Русско-украинский словарь > защёлкать

  • 5 нащёлкивать

    нащёлкать
    1) (орехов, семячек) налускувати, налускати, налузувати, налузати, (о мног.) поналускувати, поналузувати (горіхів, насіння);
    2) -кать - (кнутом, языком) наляскати, наляскотіти, налящати, (зубами) накла(н)цати, нацокати, (пальцами) наклокати, накла(н)цати; (о пении соловья) натьохкати, налящати; (надавать щелчков) надавати щигликів (лусканів, клаців). Нащёлканный -
    1) налусканий, налузаний, поналускуваний, поналузуваний;
    2) налясканий; накла(н)цаний, нацоканий; наклоканий, накла(н)цаний; натьохканий, налящаний. -ться -
    1) налускуватися, налускатися, поналускуватися; бути налускуваним, налусканим, поналускуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) налускатися, пополускати (досхочу), (о мног.) поналускуватися и т. п., срв. Щёлкать.
    * * *
    несов.; сов. - нащелк`ать
    1) (орехов, семечек) налу́зувати, -зую, -зуєш налу́зати и мног. поналу́зувати, налу́скувати, налу́скати и мног. поналу́скувати
    2) (давать кому-л. щелчки) дава́ти (даю́, дає́ш) щи́глів (щи́гликів), надава́ти щи́глів (щи́гликів)
    3) (сов. побить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш
    4) (несов.: щёлкать кнутом, пальцами) ля́скати
    5) (несов.: о птицах) лящати ( о соловье) тьо́хкати

    Русско-украинский словарь > нащёлкивать

  • 6 отщёлкать

    кого
    1) побити, відлупцювати кого. См. Отколотить;
    2) вилаяти, налаяти кого. См. Разбранить. Отщёлканный - побитий; вилаяний.
    * * *
    2) ( о птицах) відляща́ти; ( о соловье) відтьо́хкати, перетьо́хкати

    Русско-украинский словарь > отщёлкать

  • 7 перещёлкивать

    несов.; сов. - перещёлкать
    1) кла́цати, перекла́цати; ( о птицах) ляща́ти, переляща́ти, (несов.: о соловье) тьо́хкати, перетьо́хкати
    2) (семечки, орехи) лу́скати, перелу́скати, луза́ти, перелуза́ти
    3) ( давать щелчки) дава́ти щиглів, надава́ти щи́глів

    Русско-украинский словарь > перещёлкивать

  • 8 подщёлкивать

    подщелкнуть при(к)ляскувати, при(к)ляснути, під(к)ляскувати, під(к)ляснути. Срв. Прищёлкивать. [Дехто з гостей приплескує їй (танцівниці) в лад долонями та прикляскує пальцями (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - подщелкн`уть
    1) ( зубами) підкла́цувати, підкла́цнути; ( каблуками) [зле́гка] цо́кати, [зле́гка] цо́кнути; ( языком) підцмо́кувати, підцмо́кнути
    2) (кнутом, пальцами) підля́скувати, підля́снути
    3) ( о птицах) підля́скувати, підля́снути; ( о соловье) підтьо́хкувати, підтьо́хнути

    Русско-украинский словарь > подщёлкивать

  • 9 пощёлкать

    см. Пощёлкивать.
    * * *
    1) ( зубами) покла́цати; ( языком) поцмо́кати, покло́кати; ( каблуками) поцо́кати; (кнутом, пальцами) поля́скати
    2) ( о птицах) поляща́ти, потріща́ти; ( о соловье) потьо́хкати
    3) (погрызть семечки, орехи) полу́скати, злу́скати, полуза́ти, злуза́ти, полу́щити

    Русско-украинский словарь > пощёлкать

  • 10 пощёлкивание

    1) виляскування, вихльоскування, вилускування:
    2) викляскування, клацання, цокання, цокотіння;
    3) (орехов и т. п.) лускання, лузання;
    4) (о соловье) тьохкання.
    * * *
    1) покла́цування; поцмо́кування; поцо́кування; поля́скування, виля́скування
    2) потьо́хкування
    3) полу́скування

    Русско-украинский словарь > пощёлкивание

  • 11 пощёлкивать

    1) ( зубами) покла́цувати; ( языком) поцмо́кувати; ( каблуками) поцо́кувати; (кнутом, пальцами) поли́скувати, виля́скувати, ( кнутом) вилу́скувати, вихльо́стувати, диал. вихле́скувати
    2) ( о птицах) ляща́ти [зле́гка, коли́-не-коли́, ча́сом]; (о соловье, соловьем) потьо́хкувати, витьо́хкувати
    3) (грызть семечки, орехи) полу́скувати, полу́зувати

    Русско-украинский словарь > пощёлкивать

  • 12 прищёлкивать

    прищёлкнуть
    1) (языком, пальцами) прикляскувати, прикляснути, кляскати, кляснути (пальцями), клоцати, клоцнути, клокати, клокнути (язиком); срв. Подщёлкивать. Не пляшет, так -вает - не танцює, так прикляскує;
    2) (двери, щеколду) пристукувати, пристукнути, застукувати, застукнути (двері, клямку);
    3) пристукувати, пристукнути, прищикувати, прищикнути що чим; срв. Прихлопывать. Прищёлкнутый - пристукнутий, застукнутий; прищикнутий. -ться (о двери) - пристукуватися, пристукнутися, застукуватися, застукнутися, бути пристукнутим, застукнутим; (прищемливаться) прищикуватися, прищикнутися, бути прищикнутим.
    * * *
    несов.; сов. - прищёлкнуть
    1) ( зубами) кла́цати, кла́цнути; ( языком от удовольствия) прицмо́кувати, прицмо́кнути, цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути; (кнутом, пальцами) ля́скати и приля́скувати, ля́снути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути
    2) ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти
    3) (перен. убивать) присту́кувати, присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прищёлкивать

  • 13 расщёлкаться

    ( о птицах) розляща́тися; ( о соловье) розтьо́хкатися

    Русско-украинский словарь > расщёлкаться

  • 14 щёлкать

    несов.; сов. - щёлкнуть
    1) (кого - давать кому-л. щелчки) дава́ти щигля́ (щи́глика), да́ти щигля́ (щи́глика) (кому)
    2) (зубами, металлическими предметами) кла́цати, кла́цнути; ( языком) цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути, кло́кати, кло́кнути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути, несов. усилит. цокота́ти, цокоті́ти; (кнутом, пальцами) ля́скати, ля́снути, виля́скувати, ви́ляснути; ( кнутом) цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути
    3) (семечки, орехи) луза́ти, лузну́ти, несов. лу́скати, лу́щити
    4) ( о птицах) ляща́ти несов., несов. тріща́ти, тріскоті́ти, тріскота́ти, ( щебетать) щебета́ти, щебетну́ти; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути

    Русско-украинский словарь > щёлкать

  • 15 Пощё[о]лкивать

    пощелкать и Пощё[о]лкать
    1) (кнутом) виляскувати, поляскати, (только несов.) вихльоскувати, витрахкувати, (гал.) вилускувати батогом;
    2) (пальцами, языком) викляскувати, кляскати, покляскати; (пальцами) клокати, поклокати; (только языком) поцмоктувати, поцмоктати; (зубами) клацати, поклацати, цокати (цокотіти), поцокати, клямцати, поклямцати, кланцати, покланцати; (чем-л. металлич. и т. п.) цокати, поцокати, вицокувати, клямцати, поклямцати. [Замки (колодки) цокають (клямцають). Ятіль (дятел) на дереві вицокує. Панотці тільки поцмоктували (Свид.)];
    3) (потрескивать) лускати (иноді), полускати, лущати, полущати; см. Потрескивать. [Горіхи лущать під ногами];
    4) (орехи, семячки) лускати, полускати, лузати, полузати (горіхи, насіння). [Дівчата лузають насіння та горіхи (Грінч.)];
    5) (о соловье) витьохкувати, тьохкати, потьохкати;
    6) (давать щелчки) давати щиглика, щигля (сапатки, цопки), надавати щигликів и т. д. кому.

    Русско-украинский словарь > Пощё[о]лкивать

См. также в других словарях:

  • Кто при первом соловье скинет рубаху, того блохи не будут кусать. — Кто при первом соловье скинет рубаху, того блохи не будут кусать. См. СУЕВЕРИЯ ПРИМЕТЫ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ИЛИЯ МУРОМЕЦ — Прп. Илия Муромец. Икона. 1 я пол. XIX в. (Благовещенский собор Благовещенского мон ря в Муроме) Прп. Илия Муромец. Икона. 1 я пол. XIX в. (Благовещенский собор Благовещенского мон ря в Муроме)(† 1188 ?), прп., Киево Печерский (пам. 19 дек., во 2 …   Православная энциклопедия

  • Богатыри — действующие лица русских былин (см. это слово), но не все, однако же: так, например, богатырем не считается ни князь стольнокиевский Владимир Красное Солнышко , ни такие чудовищные существа, как Идолище поганое или Жидовин. Богатыри обладают… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Богатыри — Данные в этой статье приведены по состоянию на конец XIX века. Вы можете помочь, обновив информацию в статье …   Википедия

  • Богатыри и витязи русской земли — Виктор Васнецов. «Богатыри» (Добрыня Никитич, Илья Муромец и Алёша Попович). 1881 1898. Богатыри и витязи  художественные образы героев, защищавших земли Киевской Руси, русский народ от нашествий врагов или от злой нечисти, созданные анонимными… …   Википедия

  • Богатырь — Виктор Васнецов. «Богатыри» (Добрыня Никитич, Илья Муромец и Алёша Попович). 1881 1898. Богатыри и витязи  художественные образы героев, защищавших земли Киевской Руси, русский народ от нашествий врагов или от злой нечисти, созданные анонимными… …   Википедия

  • Витязи — Виктор Васнецов. «Богатыри» (Добрыня Никитич, Илья Муромец и Алёша Попович). 1881 1898. Богатыри и витязи  художественные образы героев, защищавших земли Киевской Руси, русский народ от нашествий врагов или от злой нечисти, созданные анонимными… …   Википедия

  • Богатыри — Богатыри. Слово богатырь в русском языке восточного (тюркского) происхождения, хотя, может быть, самими тюрками заимствовано у азиатских арийцев. В других славянских языках это слово не известно, кроме польского, в котором оно является… …   Биографический словарь

  • Былины — ТЕРМИН русские эпические песни, сохранившиеся главным образом в устах северного крестьянства под названием «старин», «старин» и «старинок». Термин былины искусственный, введенный в научное употребление в 30 х годах XIX века любителем ученым… …   Литературная энциклопедия

  • Соловей-разбойник — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей …   Википедия

  • Былины — Б. составляют одно из самых замечательных явлений русской народной словесности; по эпическому спокойствию, богатству подробностей, живости колорита, отчетливости характеров изображаемых лиц, разнообразию мифических, исторических и бытовых… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»